Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології»

Гематологія і переливання крові

ISSN 3083-6875 (Print)

ISSN 3083-6883 (Online)

DOI: https://doi.org/10.33741/0435-1991.42.15

ПРОВЕДЕННЯ ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ДІАГНОСТИКИ ВОГНИЩЕВИХ УРАЖЕНЬ ПЕЧІНКИ ЗА ДОПОМОГОЮ РАДІОНУКЛІДНИХ МЕТОДІВ «IN VIVO» ТА «IN VITRO»

Миронова О.В.1, Романенко Г.О.1, Мазур А.Г.1, Горяінова Н.В.2,  Макаренко А.В.3

1 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, кафедра радіології та радіаційної медицини, Київ, Україна

2 ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України», Київ, Україна

3 Відділення радіонуклідної діагностики КМКЛ №1, Київ, Україна 

Резюме

Мета. Провести порівняльний аналіз радіонуклідних методів «in vivo» та «in vitro» для диференційної діагностики вогнищевих уражень печінки, а саме при злоякісній лімфомі, гепатоцелюлярній карциномі, метастатичному ураженні, гемангіомі і вогнищевій вузликовій гіперплазії печінки. 

Матеріали і методи. Обстежено радіонуклідними методами «in vivo» та «in vitro» 122 пацієнта (66 чоловіків і 56 жінок) віком 29-77 років зі  злоякісною лімфомою печінки, гепатоцелюлярною карциномою, метастатичним ураженням печінки, гемангіомою та вогнищевою вузликовою гіперплазією печінки. Дослідження «іn vivo» представлено статичною гепатосцинтиграфією, яка виконувалась на сцинтиляційній гамма-камері ОФЕКТ-1, яка оснащена ЕВМ, в 3-х проекціях – прямій, правій бічній та задній. В якості радіофармацевтичного препарату використовували 99mТс-колоїд із розрахунку 1МБк/кг ваги пацієнта. Метод не потребував особливої підготовки хворих. Для проведення «іn vitro» діагностики пухлинних маркерів альфа-фетопротеіна, раково-емрионального антигена, специфічного антигена 19-9, бета-2 мікроглобуліна і тимідинкінази використовували радіоімунологічний аналіз на радіоімунологічному лічильнику «Гамма-12» за допомогою відповідних наборів фірми «Immunotech» (Чехія). Пацієнти попередньо проходили УЗД печінки, де у всіх були виявлені як поодинокі так і множинні вузли неоднорідної структури від 1,0 см до 6,0 см в діаметрі, з нерівними чіткими контурами, підвищеної ехогенності з гіпо- або гіперехогенними включеннями.

Результати. Сцинтиграфічна картина при різних вогнищевих ураженнях печінки не мала специфічних ознак, характерних для тієї чи іншої патології. Поодинокі вузлові ураження печінки (гепатоцелюлярна карцинома, лімфома, поодинокі метастази, гемангіома) виглядали на сцинтифото як «дефект накопичення» препарату в одному із сегментів печінки, майже не відрізняючись один від одного. Множинне вогнищеве ураження печінки (метастази або вогнищева вузликова гіперплазія) на сцинтифото виглядали «холодними зонами», не маючи характерних ознак для тієї чи іншої патології. Таким чином, використовувати цей радіонуклідний метод для проведення диференційної діагностики вогнищевих уражень печінки не є доцільним. Що стосується визначення пухлинних маркерів, то були отримані інші результати. Значно підвищені їх рівні спостерігались  у пацієнтів зі злоякісними ураженнями печінки (гепатоцелюлярній карциномі, лімфомі, метастазах). При доброякісних процесах їх рівні якщо і були збільшені, то знаходились в межах граничних. Слід відмітити, що двом пацієнтам на підставі УЗД був встановлений діагноз первинної злоякісної пухлини печінки і призначені додаткові променеві методи дослідження (рентгенівська комп’ютерна томографія з контрастуванням та магнітно-резонансна томографія).  Але виявлені зміни в печінці за допомогою цих методів ні підтвердили ні спростували попередній діагноз УЗД. Сцинтиграфічні зміни в печінці теж тільки вказували на її вогнищеве ураження. Але після визначення пухлинних маркерів було виявлено, що їх рівні були не те що в межах граничних значень, а і зовсім не підвищені. При подальшому ретельному дослідженні цих пацієнтів іншими лабораторними методами діагноз первинна пухлина печінки був скасований. 

Висновки. Таким чином, після УЗД печінки, якщо були виявлені вогнищеві зміни в паренхімі з підозрою на злоякісне новоутворення, подальше призначення рентгенівської комп’ютерної томографії та магнітно-резонансної томографії не є доцільним. Більш інформативним буде визначення пухлинних маркерів альфа-фетопротеіна, раково-емрионального антигена, специфічного антигена 19-9, бета-2 мікроглобуліна і тимідинкінази, які є головними саме при злоякісних ураженнях печінки (первинних і вторинних). Сама методика проведення аналізу (радіоімунологічний чи імуноферментний) не впливає на результати значень. Якщо їх рівні будуть значно підвищенні, то ураження печінки має злоякісний характер, якщо знаходяться в межах норми або граничних значень – то процес доброякісний або запального генезу.

Ключові слова: статична гепатосцинтиграфія, вогнищеві ураження, лімфома печінки, гепатоцелюлярна карцинома, метастази в печінку, гемангіома печінки, вогнищева вузликова гіперплазія печінки, радіоімунологічний аналіз, пухлинні маркери, альфа-фетопротеін, раково-емриональний антиген, специфічний антиген 19-9, бета-2 мікроглобулін, тимідинкіназа.

Повний текст та додаткові матеріали

Повний текст безкоштовно: PDF