Мета. Визначити коефіцієнти пасивної проникності мембран еритроцитів людини для диметилсульфоксиду, гліцерину та 1,2-пропандіолу за наявності полівінілового спирту та оцінити його цитотоксичний ефект залежно від концентрації. 

Матеріали і методи. Об’єктом дослідження були еритроцити донорської крові людини групи А (II), які зберігалися не більше 48 годин за температури (4 ± 2) °C. Коефіцієнти проникності мембран еритроцитів для молекул різних кріопротекторів визначали методом малокутового розсіювання світла. Концентрацію вільного гемоглобіну в надосадовій рідині та загального гемоглобіну клітинної суспензії оцінювали гемоглобінціанідним методом із використанням набору «Гемоглобін СпЛ 200» (Україна). Показники гематокриту визначали мікрогематокритним методом.

Результати. Дослідження впливу полівінілового спирту (9 кДа) на проникність мембран еритроцитів людини для низки кріопротекторів показали, що коефіцієнти проникності для диметилсульфоксиду та 1,2-пропандіолу достовірно зростають при додаванні 0,1 % полівінілового спирту, після чого спостерігається поступове зниження цих показників із подальшим збільшенням концентрації полівінілового спирту до 1,0 %. Коефіцієнт проникності мембран еритроцитів для гліцерину у присутності полівінілового спирту демонструє достовірне лінійне зростання пропорційно збільшенню концентрації останнього (0,1–1,0) %. Інкубування еритроцитів людини з полівініловим спиртом  у вказаному діапазоні концентрацій  впродовж 60 хв за температури (20 ± 2) ºС не призводило до підвищення рівня гемолізу еритроцитів. 

Висновки. Полівініловий спирт з молекулярною масою 9 кДа підвищує проникність мембран еритроцитів людини для молекул диметилсульфоксиду, 1,2-пропандіолу та гліцерину, що скорочує час насичення клітин кріопротектором і зменшує загальний час процедури кріоконсервування, при цьому не проявляючи цитотоксичної дії на еритроцити донорської крові.

Ключові слова:кріопротектори,полівініловий спирт, еритроцити людини, коефіцієнти проникності,  цитотоксичність.