Вступ. Наразі в світі існує значний дефіцит донорської крові. Згідно рекомендаціям ВООЗ, адекватне і надійне забезпечення безпечною донорською кров’ю може здійснюватися виключно на базі регулярних добровільних безоплатних донацій. Саме така категорія донацій є найбезпечнішою з точки зору перспективи зараження інфекційними захворюваннями, що можуть передаватись через кров. 

Мета. Дослідити основні біохімічні показники, що характеризують біохімічні показники обміну заліза у первинних донорів Київського регіону.  

Матеріал і методи дослідження. Методологічною основою даного дослідження був системний підхід, який дозволив різнобічно вивчити біохімічні показники обміну заліза у крові донорів. Нами було обстежено 125 первинних донорів крові КНП «Київський міський центр крові». Всі донори обстежені відповідно до вимог «Порядку медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів», затвердженого Наказом МОЗ України від 01.08.2005 р. за № 385 «Про інфекційну безпеку донорської крові та її компонентів». Визначення вмісту заліза в сироватці крові проводили за батофенантроліновою методикою. Показник загальної залізозв’язуючої здатності сироватки крові визначали за насиченням трансферину тривалентним залізом. Ненасичену (латентну) залізозв’язуючу здатність сироватки крові вираховували як різницю між загальною залізозв’язуючою здатністю сироватки та вмісту в ній заліза. Коефіцієнт насичення трансферину залізом обчислювали як відношення вмісту сироваткового заліза до загальної залізозв’язуючої здатності сироватки. Вміст трансферину в сироватці визначали за показником загальної залізозв’язуючої здатності сироватки. Вміст феритину в сироватці визначали радіоімунологічним методом за допомогою набору “ИРМО-ФЕРРИТИН” (Республіка Білорусь). Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою методів варіаційної статистики з використанням комп’ютерної програми Microsoft Excel XP. 

Результати. В статті наведені сучасні методи лабораторної діагностики залізодефіцитних станів у донорів крові. Коротко викладені уявлення про метаболізм заліза в організмі та патогенетичні механізми формування клінічних та лабораторних симптомів. Тлумачиться діагностичне значення лабораторних методів, що застосовуються для діагностики залізодефіцитних станів. 

Висновки. Зроблено висновок про комплексний підхід в лабораторній діагностиці залізодефіцитних станів. Отримані результати були використані для розробки практичних рекомендацій для КНП «Київський міський центр крові» відносно стратегії із залучення та утримання первинних донорів крові, які здійснюють добровільні безоплатні донації.

Ключові слова: донори крові, донації, залізо, біохімічні показники, первинні донори крові.